- діалектичний
- [д'іалеикти/чнией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
діалектичний
Смотреть что такое "діалектичний" в других словарях:
антидіалектичний — а, е. Такий, що суперечить принципам діалектики. Антидіалектичні принципи … Український тлумачний словник
діалектичний — а, е. 1) Заснований на законах діалектики. •• Діалекти/чний матеріалі/зм наука про найбільш загальні закони буття, розвитку явищ об єктивної дійсності і процесу пізнання. Діалекти/чна ло/гіка наука про закони та форми руху мислення, про… … Український тлумачний словник
недіалектичний — а, е. Який заснований чи базується не на законах діалектики … Український тлумачний словник
діалектичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
недіалектичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
діалектично — Присл. до діалектичний 2) … Український тлумачний словник
діамат — у, ч. Скорочення: діалектичний матеріалізм … Український тлумачний словник
історизм — у, ч. 1) Діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку. 2) Відтворення минулого в мистецтві; захоплення минулим … Український тлумачний словник
матеріалізм — у, ч. 1) Науковий напрям у філософії, що визнає об єктивність існування зовнішнього світу, незалежність його від людської свідомості, первісність матерії та вторинність мислення, пізнаваність світу і його закономірностей; прот. ідеалізм.… … Український тлумачний словник
механіцизм — у, ч. Антидіалектичний напрям у філософії, що зводить усю багатогранність світу до механічного руху однорідних часток матерії, а складні закономірності розвитку – до найпростіших законів механіки … Український тлумачний словник
